Мерітократична партія України

Достойна влада – заможна країна

Бочкор Геннадій

Створені відповіді

Viewing 1 post (of 1 total)
  • Автор
    Записи
  • Вдячний за підтримку дискусії.

    Отже моє розуміння політичної системи наступне – це система, структурними елементами якої являються: свідомість, норми, відносини і організація.

    Усвідомлення механізмів взаємозв’язків та взаємовпливів, між елементами системи дає можливість ефективно управляти її станом та коригувати траєкторію її руху.

    Тому відповідь на питання, що таке політична система, лежить в площині розуміння, що собою являють елементи системи, який механізм взаємовпливів між її елементами, їх вплив на стан системи і траєкторію її руху.  

    Пропоную спочатку розглянути свідомість, як один з елементів політичної системи. Чому свідомість, а не політичну свідомість? Та тому, що політична свідомість є лише частиною свідомості. Необхідно розглядати носіїв свідомості всіх вікових груп, а не тільки наділених владними повноваженнями (громадяни (вибори, референдуми і т.д.), особи на які покладено функції держави і т.д.).

    Свідомість і її формування розглядаються, як психічний простір та порджена ним культура.

    Тому говоримо про психологію в якій розрізняють:

    1. Стійку частину психології до якої відносяться:

    – установки (емоції, вірування, поведінковий (готовність до дії (в т.ч. прийняття рішення))– це схильність реагувати певним чином на певний стимул;

    – стереотипи – це стандартизований образ щодо об’єкта;

    – психологічні типи особистості;

    – типи мислення (спосіб використання індивідом інформації для отримання певних висновків) :

    а) послідовно – ситуаційне – розглядає реальність як перебіг подій, що розгортаються в певній послідовності та узгодженості;

    б) лінійне – події розгортаються не самі по собі, вони взаємопов’язані;

    в) систематизоване – розглядає аналітично, системно взаємини між суб’єктами як вертикально так і горизонтально.

    2. Рухому частину психології (динамічно реагує на перебіг політичних подій) до якої відносять:

    – відчуття – безпосередні переживання;

    – почуття – більш-менш стійке емоційне ставлення;

    – масові настрої – однорідна для достатньо великої кількості людей сигнальна реакція, що відображає їхню задоволеність спільними, соціальними умовами життя та суб’єктивну оцінку можливості реалізації їхніх соціальна претензій.

    Щодо культури то у широкому розумінні – це сукупність духовних і матеріальних осягнень людства, накопичених за його історію.

    У вузькому значенні – це певна сума духовних і матеріальних здобутків якоїсь суспільної групи, що передається наступнім поколінням.

    Тобто КУЛЬТУРА – це система відносин водночас процес творення та відтворення її складових елементів у ряді поколінь, які змінюють одне одного.

    Складові елементи культури: мова; наука; мистецтво; ремесла (професії); здобутки матеріального виробництва.

    Одною з головних цілей культури це забезпечення біологічного виживання її творця.

    Вибачаюсь це можливо було не так цікаво, але нам необхідно синхронізувати розуміння, що свідомість має два рівні психічних реакцій на зовнішні впливи, а саме стійку та рухому частину. Зміна стійкої частини психіки відбувається через зміну її рухомої складової відповідно до моделі поведінкового процесу:

    цінності – потреби – інтереси – відносини – думки – дії

    Якщо зміна рухомої складової психіки відбувається впродовж декількох місяців то стійкої частини не менше 5-8 років. Терміни залежать від психофізичних властивостей, способу мислення та застосованих технологій впливу.

    Культура забезпечує формування цінностей (елемент стійкої складової психіки), які являються регулятором потреб, а відповідно визначають почуття до чогось. В той же час почуття  включають поведінковий механізм, який продукує дії носія свідомості.

    Саме дії носія свідомості впливають на стан політичної системи та траєкторію її руху.

    Отже процес синхронізації почуттів на якусь інформацію (інформація це те що розуміється, виробляє інформацію) і являється управлінням щодо стану та траєкторії руху політичної системи.

    Продовження буде.
    Що цікавого, а що необхідно уточнити.
    Мною лише узагальнено вже існуючи інформацію.

  • Автор
    Записи
  • в відповідь на: Політична система – Україна. Завдання мерітократів. #3763

    Бочкор Геннадій
    Учасник
    • Offline

    Вдячний за підтримку дискусії.

    Отже моє розуміння політичної системи наступне – це система, структурними елементами якої являються: свідомість, норми, відносини і організація.

    Усвідомлення механізмів взаємозв’язків та взаємовпливів, між елементами системи дає можливість ефективно управляти її станом та коригувати траєкторію її руху.

    Тому відповідь на питання, що таке політична система, лежить в площині розуміння, що собою являють елементи системи, який механізм взаємовпливів між її елементами, їх вплив на стан системи і траєкторію її руху.  

    Пропоную спочатку розглянути свідомість, як один з елементів політичної системи. Чому свідомість, а не політичну свідомість? Та тому, що політична свідомість є лише частиною свідомості. Необхідно розглядати носіїв свідомості всіх вікових груп, а не тільки наділених владними повноваженнями (громадяни (вибори, референдуми і т.д.), особи на які покладено функції держави і т.д.).

    Свідомість і її формування розглядаються, як психічний простір та порджена ним культура.

    Тому говоримо про психологію в якій розрізняють:

    1. Стійку частину психології до якої відносяться:

    – установки (емоції, вірування, поведінковий (готовність до дії (в т.ч. прийняття рішення))– це схильність реагувати певним чином на певний стимул;

    – стереотипи – це стандартизований образ щодо об’єкта;

    – психологічні типи особистості;

    – типи мислення (спосіб використання індивідом інформації для отримання певних висновків) :

    а) послідовно – ситуаційне – розглядає реальність як перебіг подій, що розгортаються в певній послідовності та узгодженості;

    б) лінійне – події розгортаються не самі по собі, вони взаємопов’язані;

    в) систематизоване – розглядає аналітично, системно взаємини між суб’єктами як вертикально так і горизонтально.

    2. Рухому частину психології (динамічно реагує на перебіг політичних подій) до якої відносять:

    – відчуття – безпосередні переживання;

    – почуття – більш-менш стійке емоційне ставлення;

    – масові настрої – однорідна для достатньо великої кількості людей сигнальна реакція, що відображає їхню задоволеність спільними, соціальними умовами життя та суб’єктивну оцінку можливості реалізації їхніх соціальна претензій.

    Щодо культури то у широкому розумінні – це сукупність духовних і матеріальних осягнень людства, накопичених за його історію.

    У вузькому значенні – це певна сума духовних і матеріальних здобутків якоїсь суспільної групи, що передається наступнім поколінням.

    Тобто КУЛЬТУРА – це система відносин водночас процес творення та відтворення її складових елементів у ряді поколінь, які змінюють одне одного.

    Складові елементи культури: мова; наука; мистецтво; ремесла (професії); здобутки матеріального виробництва.

    Одною з головних цілей культури це забезпечення біологічного виживання її творця.

    Вибачаюсь це можливо було не так цікаво, але нам необхідно синхронізувати розуміння, що свідомість має два рівні психічних реакцій на зовнішні впливи, а саме стійку та рухому частину. Зміна стійкої частини психіки відбувається через зміну її рухомої складової відповідно до моделі поведінкового процесу:

    цінності – потреби – інтереси – відносини – думки – дії

    Якщо зміна рухомої складової психіки відбувається впродовж декількох місяців то стійкої частини не менше 5-8 років. Терміни залежать від психофізичних властивостей, способу мислення та застосованих технологій впливу.

    Культура забезпечує формування цінностей (елемент стійкої складової психіки), які являються регулятором потреб, а відповідно визначають почуття до чогось. В той же час почуття  включають поведінковий механізм, який продукує дії носія свідомості.

    Саме дії носія свідомості впливають на стан політичної системи та траєкторію її руху.

    Отже процес синхронізації почуттів на якусь інформацію (інформація це те що розуміється, виробляє інформацію) і являється управлінням щодо стану та траєкторії руху політичної системи.

    Продовження буде.
    Що цікавого, а що необхідно уточнити.
    Мною лише узагальнено вже існуючи інформацію.

Viewing 1 post (of 1 total)