Мерітократична партія України

Достойна влада – заможна країна

Чи можлива мерітократія без обмеження виборчих прав?

Домашня сторінка Форуми Мерітократичні дискусії Чи можлива мерітократія без обмеження виборчих прав?

Тема містить 0 відповідей, має 1 учасник, і змінена  Худолій Сергій 1 рік, 11 міс. тому.

Viewing 1 post (of 1 total)
  • Автор
    Записи
  • #3502

    Худолій Сергій
    Хранитель

    Чи можливо мати у владі гідних людей (досягти мерітократії) без обмеження виборчих прав?!

    Ні для кого не є таємницею недосконалість сучасного виборчого права: кожна людина має один голос, проте обізнаність та здатність обгрунтованого рішення у всіх різна. В підсумку – рішення прийняте демократично натовпом (тут без образливого змісту – групою людей) завжди за якістю гірше рішення середнього за інтелектом її члена. Як писав Лебон Г. “Психологія мас”: “В коллективной душе интеллектуальные способности индивидов и, следовательно, их индивидуальность исчезают; разнородное утопает в однородном, и берут верх бессознательные качества.”

    Але в сучасному світі “демократичні цінності”, складовою яких є однакове для всіх право голосу, набули такої розкрученої ваги, що навіть згадка про недосконалість такого способу обрання людей у владу – викличе обурення більшості нашого народу. Здається, що ми потрапили в глухий кут.

    Треба пробувати знайти життєздатний та дієвий вихід, який був би компромісним, проте забезпечив би суттєве покращення результатів виборів осіб до всіх ланок державного і місцевого управління.

    З цього приводу у мене виникла ідея, яку я хочу винести на загал, для зясування щодо раціональності та можливості втілення її в життя. Ідея зовсім сира, проте вже вважаю можливим окреслити її загальну концепцію.

    Отже, кожен українець має право прийняти участь у виборах так званих членів Генеральних Рад (умовна назва) України, області, района, міста-села. До складу цих рад обирають визнаних моральних авторітетів відповідного рівня (національного, місцевого) за їх бажанням балотуватся та виконати суспільно-важливий обовязок. Члени цих рад не будуть мати жодних привілеїв та не будуть мати жодних управлінських функцій, окрім як право голосу на період “тендеру на владні посади”. Єдина мета для якої вони отримають мандат від народу – проведення конкурсів, оцінка та колегіальне рішення (2/3 голосів) щодо вибору спеціалістів на певні посади в відповідних органах влади.

    Зрозуміло, що у Генеральну Раду також будуть пробиватися люди, що забажають отримати певні приховані привілеї від майбутніх кандидатів у владу. Але така складність та небезпека викриття подібного лоббізму сама по собі буде пересторогою для обрання місця для себе в цій раді, замість отримання певної посади безпосередньо. Крім того, можливо на членів Генеральної Ради буде накладені добровільні обмеження в правах, щось подібне до зобовязання повністю відкрити свою переписку та розмови, або наче при виборах Римського конклавом – повна ізоляція на час вивчення документів учасників конкурсів та проведення результативного голосування за кожної посадою.

    Є ще й така думка – що можливо конкурси робити не тільки індивідуальні, але й командні. Тобто розглядати спочатку кожного індивідуально, а потім оцінити командні можливості певних обєднаних груп (плани, досвід спільної діяльності, результати попередніх дій груп людей) – це більше стосується органів виконавчої влади.

    Зосередження уваги всього суспільства на виборі мудрих, шляхетних та відданих суспільству людях – може змінити саме відношення до процесу виборів, які перетворилися зараз на фарс. Зменшення кількості кандидатів, які будуть повно висвітлені суспільною увагою з залученням громадських організацій та різних партій, дасть можливість зробити більш якісний вибір, ніж зараз при обранні з десятків, а то і сотен претендентів на кожного виборця.

    Добре підготовлена така заміна у виборчій системі може зламати хребта “політтехнологічно-цинічній” деградації цього процесу. Починаючи з чистого листа та зосередившись на підтримці прозорості та чесності всіх процедур з боку всіх активних членів української громади – маємо шанс досягти нашої мети – зрушити в бік мерітократичної України.

    Якщо такий підхід пропрацювати глибше, детально – його можна включити до програми партії або руху. Можливо навіть самі процеси відпрацювання такої системи (громадські обговорення, круглі столи, дискусійні майданчики) – стануть рушійною силою в проникненні та зміцненні мерітократичних ідей в свідомості суспільства.

    Якщо концепція отримає дієву підтримку та перетвориться у реальну справу – сподіваюсь, що Україна отримає шанс на якісні зміни як влади так і життя в Україні.
    Достойні у владі – заможна країна.

  • Автор
    Записи
  • #3502

    Худолій Сергій
    Хранитель
    • Offline

    Чи можливо мати у владі гідних людей (досягти мерітократії) без обмеження виборчих прав?!

    Ні для кого не є таємницею недосконалість сучасного виборчого права: кожна людина має один голос, проте обізнаність та здатність обгрунтованого рішення у всіх різна. В підсумку – рішення прийняте демократично натовпом (тут без образливого змісту – групою людей) завжди за якістю гірше рішення середнього за інтелектом її члена. Як писав Лебон Г. “Психологія мас”: “В коллективной душе интеллектуальные способности индивидов и, следовательно, их индивидуальность исчезают; разнородное утопает в однородном, и берут верх бессознательные качества.”

    Але в сучасному світі “демократичні цінності”, складовою яких є однакове для всіх право голосу, набули такої розкрученої ваги, що навіть згадка про недосконалість такого способу обрання людей у владу – викличе обурення більшості нашого народу. Здається, що ми потрапили в глухий кут.

    Треба пробувати знайти життєздатний та дієвий вихід, який був би компромісним, проте забезпечив би суттєве покращення результатів виборів осіб до всіх ланок державного і місцевого управління.

    З цього приводу у мене виникла ідея, яку я хочу винести на загал, для зясування щодо раціональності та можливості втілення її в життя. Ідея зовсім сира, проте вже вважаю можливим окреслити її загальну концепцію.

    Отже, кожен українець має право прийняти участь у виборах так званих членів Генеральних Рад (умовна назва) України, області, района, міста-села. До складу цих рад обирають визнаних моральних авторітетів відповідного рівня (національного, місцевого) за їх бажанням балотуватся та виконати суспільно-важливий обовязок. Члени цих рад не будуть мати жодних привілеїв та не будуть мати жодних управлінських функцій, окрім як право голосу на період “тендеру на владні посади”. Єдина мета для якої вони отримають мандат від народу – проведення конкурсів, оцінка та колегіальне рішення (2/3 голосів) щодо вибору спеціалістів на певні посади в відповідних органах влади.

    Зрозуміло, що у Генеральну Раду також будуть пробиватися люди, що забажають отримати певні приховані привілеї від майбутніх кандидатів у владу. Але така складність та небезпека викриття подібного лоббізму сама по собі буде пересторогою для обрання місця для себе в цій раді, замість отримання певної посади безпосередньо. Крім того, можливо на членів Генеральної Ради буде накладені добровільні обмеження в правах, щось подібне до зобовязання повністю відкрити свою переписку та розмови, або наче при виборах Римського конклавом – повна ізоляція на час вивчення документів учасників конкурсів та проведення результативного голосування за кожної посадою.

    Є ще й така думка – що можливо конкурси робити не тільки індивідуальні, але й командні. Тобто розглядати спочатку кожного індивідуально, а потім оцінити командні можливості певних обєднаних груп (плани, досвід спільної діяльності, результати попередніх дій груп людей) – це більше стосується органів виконавчої влади.

    Зосередження уваги всього суспільства на виборі мудрих, шляхетних та відданих суспільству людях – може змінити саме відношення до процесу виборів, які перетворилися зараз на фарс. Зменшення кількості кандидатів, які будуть повно висвітлені суспільною увагою з залученням громадських організацій та різних партій, дасть можливість зробити більш якісний вибір, ніж зараз при обранні з десятків, а то і сотен претендентів на кожного виборця.

    Добре підготовлена така заміна у виборчій системі може зламати хребта “політтехнологічно-цинічній” деградації цього процесу. Починаючи з чистого листа та зосередившись на підтримці прозорості та чесності всіх процедур з боку всіх активних членів української громади – маємо шанс досягти нашої мети – зрушити в бік мерітократичної України.

    Якщо такий підхід пропрацювати глибше, детально – його можна включити до програми партії або руху. Можливо навіть самі процеси відпрацювання такої системи (громадські обговорення, круглі столи, дискусійні майданчики) – стануть рушійною силою в проникненні та зміцненні мерітократичних ідей в свідомості суспільства.

    Якщо концепція отримає дієву підтримку та перетвориться у реальну справу – сподіваюсь, що Україна отримає шанс на якісні зміни як влади так і життя в Україні.
    Достойні у владі – заможна країна.

Viewing 1 post (of 1 total)

Вибачте , ви повинні увійти в систему , щоб відповісти в темі .